Розділ 4
А зараз повернемось до нашої героїні
Як тільки Аня заклрила очі їй приснився сон. Вона йшла по вуличкам містечка і знов побачила ту картину :хлопець, кішка і... сама Аня .Дівчинка боялася підходити до себе, щоб не прокинутьись і просто переживала ті емоції знову. Вона не в силах була зупинити кицю. І знову в її пам`яті пронеслись очі ,таємничі і такі гарні очі, в яких можна було побачити проміння місяця, які освічували її мордочку та цілу її. Цей сон швидко закінчився і почався інший: Аня побачила приємний весняний сад у якому цвіли яблуні. Вона йшла вздовж дерев і побачила кішку, знов ті очі пронеслись у неї в голові. Кішка йшла, ніби веде Аню кудись. Аня слухняно йшла за кішечкою. Котяча хода була граціозна ,вишукана. Киця часто оглядалася ,щоб не загубити Аню. Вона йшла, йшла...
Наступив ранок Аня як завжди вийшла на терассу і почала годувати інших котів. Один рудий, цнший чорний, далі ось там сидить з гордим поглядом руда з білим . Вона була горда тому що пишалась своїм ім`ям. ЇЇ звали Матильда.У тої була хазяйка також подруга рудоволосої дівчинки. Просто вона мала їхати з міста і віддала на догляд Ані. Хазяйку звали Лена. Аня найчастіше називала її Ленкою, чомусь Ані так гарніше чулось. Аня взяла миску з молоком і піднесла її кішкам. Коти з радістю налетіли на їжу.
У Ані та котів були хороші стосунки. Коли їй було сумно то Аня просто приходила на велику терассу ,з якої було видно все небо ,і казала :Кс- кс- кс. Тоді коти розуміли , що дівчені скучно і вони приходили. Можна подумати , що це нездорово говорити і розповідати різні історії кішкам але Аня була особлива. Найчастіше вона сідала за мольберт і малювала їх. Вони як вельможі показували свою красу і грацію. Дівчина мала багато таких картин. Найкращі з них висіли у її кімнаті. Аня засинала і просиналась з погляду на них.
Настав яскравий літній день. Аня почала вдягатися, бо через годину у неї починалось заняття в художній школі. Дівчина вдяглася як завжди. Зелена майка, чорні шорти, тряпчану сумку, обвішану значками, і саме головне класичні чорні кеди.
З радісним лицем, розпущеним волоссям Аня пішла в Художню. За рогом її чекала Ірка. Дівчата радо зустріли один одного .
-Привіт, бачу ти не виспалась але настрій хороший, це я по кедам визначила.-сказала Ірка приємним голосом.
-Ага, просто мені сьогодні знов кицьки свою енергію дали, настрій підняли.-трохи сонним голосом скзала Аня.
-Ну що тобі ужаси на снились?-з великим сміхом прохіхікала Іра.
-Ха ха ха ...я з тебе не сміюсь! Ну приснився один сон...- і Аня розповіла його Ірці.
-Ніцого, це ти після того випадку відходиш. Давай сьогодні знову будем її шукати? – заспокійливо промовила Ірка.
-Не погано було б, а як же Анді?-цікаво спитала дівчина.
-Я їй дзвонила але вона не піднімала, напевно знову виключила звук і заснула, ну нічого я впевнена в Художній ми її зустрінем.
І дівчата пішли до Художньої. Ірка була права Анді немогла таке пропустити. І як завжди вони разом зайшли у великі двері Художньої школи.
Аня розповіла цей сон Анді, дівчина також була здивована.
-Не переживай ми сьогодні підем знову її шукати.-сказала Анді.
-Дівчат, а давайте після школи підемо погуляєм , за одне і в кафе сходим, Аню розвіїм.-радісно запропонувала Ірка.
-Без проблем, я тільки за!- сказали хором двоє дівчат.
Урок закінчився і Аня думала ,як їй пощастило ,що має таких прекрасних друзів, як Анді та Ірка.
Сонечко ласкало землю і навіть трохи припікало своїми променями. Літній вітерець шально гуляв задіваючи кожну людину. Він підкидував волосся Ані ,як завжди, і за це вона і любила його.Травичка віддавала більше зеленого кольору як раніше і цей день запам`ятався Ані назавжди.Погода була прекрасна, як і настрій дівчинки.Радість наповнювала серце її і хотілось просто сміятись.
Цей день Аня провела якнайкраще.Двоє розуміючих друзів ,радісь на душі, погода чудова, розваг повно. Цей день так і закінчився у теплій і темній Аніній кімнаті...
Универ Экстрасенсов
В этом мире существуют духи и потусторонние силы, каждые из которых тревожат умы обычных людей. Они пугают, запутывают…
Варианты ответов: